Navigation & Login
женский форум "Клумба"
Вернуться   Женский форум > Женские форумы > Болталка.. > Обсуждения всего на свете

Ответ

#1
Старый c по Старый 28.08.2008, 11:42
Junior Member
 
Регистрация: 28.08.2008
Сообщений: 6
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Bomber
По умолчанию

Сонечко, можеш прочитати, а можеш проігнорувати… Вирішуй сама.
Пишу тому що постійні думки не дають спокою, не можу я так спокійно забути і викинути з голови цих 6 місяців разом, я хотів тебе залишити в спокої, дати тобі змогу швидше забути про мене, але сімейні проблеми і можливість втратити трьох рідних мені людей за такий короткий час змушують мені нагадати про себе.
Ти написала в смс що у тебе і у мене є почуття, але не у нас… що ж сталося з нашими? Судячи по собі і знаючи тебе я просто не можу уявити скільки поганого, злого можна зробити людині щоб заслугувати такий ігнор, щоб в один день видалити з асі і перервати всі зв’язки… Врешті решт багато людей розходяться, багато просто роблять перерву в стосунках, багато залишаються просто друзями, а ти мене послала… за що? Можливо ж вирішити все спокійно, залишитись друзями… Кожен день мене мучать постійні думки про тебе, що я зробив не так? За що ти так повелась зі мною? Чи заслуговую на таке ставлення?... не можу знайти відповідей на ці питання…. З твоєї смс я зрозумів що ти не можеш бути з людиною яка тобі недовіряє і це основне… Сонечко, і в чому ж моя недовіра? В тому що ти на тиждень поїхала до 4 МУЖИКІВ яких ніколи не бачила в чуже місто і при цьому не взяла телефон , хоча і обіцяла мені… Тоді це не недовіра, і спитай любого нормального хлопця чи відпустив би він спокійно кохану дівчину на таких умовах… А я навіть не знав хто буде і на скільки ти їдеш…Я хотів до тебе подзвонити, написати і не через недовіру, а через кохання, бо коли кохаєш хочеться якомога більше провести часу разом, навіть просто почути голосок - це природно. Мені здається тобі потрібна була причина, ти мене спровокувала і отримала те що хотіла… інакше такий вчинок більше ніяк неможливо пояснити… Ти казала що я хотів щоб ти за мною бігала - дурниці сонечко… і ти знаєш якою дорогою ти для мене є , як дорожив тобою, цілував твої руки… можливо я був мовчазний і мало говорив, але я відкрив тобі всю свою душу, ти була єдиною людиною близькою мені як мама…
Я часто гуляю в парку на Ющенка і зараз ввечері проходжусь. І знаєш, парк не змінився, але тепер куди б я не пішов кожен метр нагадує мені про тебе, про ті хвилини спокою і гармонії… та стежка де ми знайшли дитячу шапочку, та лавка де я мурликав, те дерево біля якого ти мені хотіла вчипити листя на ніс, а особливо озеро на якому ми лежали і було спокійно, і я був самою щасливою людиною на землі… не можу я цього забути, не можу і все…
Я завжди казав щоб ти говорила мені про все що тобі не подобається, щоб я знав. Я завжди казав що ти мало ніжності проявляєш, я говорив, а ти мовчала…. Я не знав що мені робити… я міг змінитись заради тебе, я міг виправитись заради тебе, а ти мовчала… я хотів кохати і бути коханим, і я кохав… кохав як нікого раніше в житті… ти дала мені зрозуміти різницю між *кохати* та *любити* - я кохав… вперше… я вперше так сильно покохав, і боляче це втрачати…
Я не можу зрозуміти що на тебе так вплинуло, щоб так різко змінити думку… Якщо хоча б одне слово твоїх *Друзів* до яких ти їздила на зустріч змусило тебе змінити ставлення до мене, я знайду їхню асю, чи мейл і обов’язково подякую за зламане життя і за наданий нестерпний біль. Але якби там не було я завжди казав і кажу, що якщо кохаєш то мало що може завадити, особливо думка та поради інших… Я кохаю… Якщо щось інше стало причиною, то я надіюсь що твій вибір кращий, і якщо ти хоча б на 1 відсоток будеш щасливіша ніж була б зі мною то моє серце за тебе тільки порадується, тоді мені стане спокійніше, я бажаю тобі добра, та щирого взаєморозуміння. Якби ж ти підтримала мене теплим, лагідним, взаємним відношенням я б тобі відкрився ще більше, і повір - ти була б щасливою в моїх обіймах, але тільки у разі взаємності…
Сонечко, невже ти не бачиш мого кохання, мого відношення, я ж від тебе нічого не вимагав-ні в моральному плані, ні в фізичному...ти мені просто була дорога як людина, як кохана дівчина...і я намагався тобі показати свою любов...і те кілечко-це не так матеріальна річ...цей напис був у мене в серці і я хотів втілити його в життя, а ти не зрозуміла...не відчула… Якщо в тебе залишилась хоча б крапля совісті та людяності, постався з повагою до того напису і зітри його. Я нехочу щоб він з часом попав в чужі руки, або ти пояснювала іншим людям що він значить і хто це написав. Це частинка мого серця, мого серця яке належить тобі і тільки тобі, тому я прошу тебе зітерти напис оскільки він тільки для тебе і нікого іншого, а ти не оцінила та і з часом напевне здаси в лом… тому прошу - зітри напис, будь людиною…Зроби як тобі підкаже серце, якщо десь далеко в глибині до мене ще є якісь почуття то залиш його, але якщо охолонула зовсім то зітри, прошу тебе…
Про яку недовіру ти можеш говорити? Ти була в мене в оселі, я тобі показав усе що в мене було не приховуючи нічого, був чесний та вірний тобі, дорожив тобою, а натомість ти не відповідала елементарним поцілунком і показувала мені лише відібрані фотографії. Я відкрив свою душу тобі як нікому іншому, а цього не може зробити людина яка тобі не довіряє. Сонечко, та недовіра в якій ти мене обвинувачуєш необґрунтована і виглядає ніяк інакше як банальна причина хоча б за щось мене звинуватити.
Коли ти розповідала своїм подругам про наше знайомство, вони заздрісно казали що нас звела доля і це кохання. І таки дійсно ми познайомились унікально та випадково. Я закохався в тебе наче хлопчик і ти щось відчувала. Згадай ті зимні прогулянки коли нам було холодно, а ми не зізнавались один одному заради того щоб довше побути разом. Згадай коли тебе вперше поцілував, згадай коли вперше прошепотів тобі на вушко, згадай коли вперше взяв тебе за холодну ручку… Невже це не кохання? За весь цей час я ні разу не підвищив на тебе голосу, ні разу не сказав грубого слова, завжди був чесним та відвертим. Інколи я ображався на тебе, але намагався навіть не давати про це знати - держав завжди у собі. Я ніколи не грубив тобі і завжди довіряв тобі. Я дорожив тобою, цілував твої руки, Я зберігав твої ніжні смс, твої фото, дорожив історією наших розмов в асі, а ти? Чим дорожила ти, що про мене ти зберігала? Ким я для тебе був? Ти за пів року навіть не хотіла зробити спільної фотографії… Ти напевне і досі не знаєш як звуть мою маму…
Я завжди щиро тебе цілував, хоча і завжди робив це першим...а ти просто опускала очі...я спочатку думав, соромишся...але проходили дні, а я, Сонечко, не міг добитися від тебе щирості...ти опускала погляд, цілувала лише у відповідь на мій поцілунок...але чому? Ми ж уже не чужі люди, а навпаки, ти стала занадто близькою...самою близькою для мене...але я не дочекався ініціативи з твого боку...а от тепер, коли, здавалось би, все чудово...і я був на 7-му небі від щастя...саме тепер ти проявила ініціативу і так просто, легко та жорстоко все руйнуєш...все, що нам так дороге...принаймні мені дороге...незамінне....я не звинувачую тебе, але просто не можу зрозуміти,що було не так...скажи, будь відвертою хоч зараз...якщо ти хоч трішки цінуєш те, що у нас було...
В мене високі критерії до дівчини, я шукав ідеал, цим ідеалом для мене стала ти. Я не говорив своїм батькам про тебе, я хотів переконатися що це кохання і що у нас все серйозно… І от через пів року я сказав бо був переконаний, був впевнений в собі, не бачив ніяких перешкод у наших стосунках. Я розповів своїй мамі про тебе, для мене це був серйозний вчинок, оскільки я не знайомив батьків і не розповідав про дівчат в яких був невпевнений, до яких не мав серйозних почуттів та серйозних намірів. Ти перша про кого я розповів, а на слідуючий день отримую від тебе смс: *Я просто не хочу з тобою зустрічатись… Спілкуватись теж… Все*. Сонечко в той момент я напевне себе найгірше в житті почував, ледве стримав сльози перед батьками, час зупинився. Я нічого їм не розповів, усе тримаю в собі, а це важко. Важко думати про тебе кожну хвилину незалежно від того що я роблю… Не минуло і дня щоб я переставав про тебе думати.
Ти знаєш моїх самих близьких людей, їх не багато. Моя сім’я і моє близьке оточення складалось з мами, тата, бабусі, мого дяді кращого друга і тебе, Сонечко. Мама – це найрідніша людина в світі, яка завжди любить та чекає, потім ти, а потім всі інші.
Кажуть друга впізнають в біді - так і сталось… Мій кращий друг заварив таку кашу, вдарив мужика в спину, а сам втік в кущі, в прямому смислі слова. Він втік і залишив мене в нерівних силах розбиратись в ситуації… Після того я втратив його як кращого друга, я спілкуюсь з ним, але це вже не те. Я втратив тебе і твою втрату порівнюю із втратою рідної мені людини. Здавалося б достатньо втрат за такий час, але ні – моя бабуся зараз важко захворіла і я не знаю що буде з нею далі. А втратити трьох близьких людей коли їх і так мало - це дуже важко.
Я благав тебе просто поговорити зі мною, бо думки не давали спокою і я хотів вияснити причину. Я не спав і їв валедол в свої роки. А що я мав натомість? Ти ставила мене в чорний список на телефоні, слухавку не брала ховалась тільки за смсками. Я приїхав до тебе додому щоб поговорити, я чекав тебе 5 годин, 5 годин нестерпних думок та гірких сліз. Так, я саме плакав, плакав як першокласник і ти варта цих сліз. Цих 5 годин були самими важкими та болісними в моєму житті, але я чекав на тебе… бо кохаю…
Попри всі мої благання просто поговорити я отримував лише підлі смски і в решті решт ти мене послала, а я хотів просто поговорити … Як що я був такий поганий та не справедливий з тобою, чому ж тобі не вистачає гідності сказати все в очі? Чому ти ховаєшся від мене? Сонечко, це підло вставити ножа у спину і ховатись від мене. Май гідність, май совість, май людяність, не будь дитиною. Час подорослішати, навчитись відрізняти справжні почуття від захоплення, час по дорослому вирішувати проблеми, а не як підле дитя…
Я не міг добитися від тебе взаємності...ти стала холодною, невідверта...і мені було дуже важко, адже я не розумів, що я не так роблю...я просто хотів, щоб ти себе добре почувала...але ти була чужою...і від цього дуже боляче...твоя нещирість...я думав, це найгірше...але ні...виявилось, ти ще й буваєш жорстокою, дуже жорстокою...ти, така ніжна і тендітна...ти, така мила та сором'язлива...ні, я б ніколи у це не повірив...якби не відчув на собі, як ти так бездушно "встромила ножа у спину"...де та ніжна дівчина, яка соромилась мене поцілувати...де ти...ти, що писала такі ласкаві повідомлення на початку...мене це просто вбиває...як ти можеш бути такою жорстокою, такою байдужою...невже ці найкращі півроку мого життя, коли ми були разом, для тебе нічого не значать?...ти залишаєш мене у такий складний період мого життя…Знаєш, я вже не живу, я просто існую...існую за рахунок спогадів...про нас...про наші прогулянки під холодним дощем...про наші розмови...,і зараз це все, що маю...але ці спогади для мене найцінніші...
Я повівся з тобою справедливо, я знайшов де ти живеш і віддав тобі твої речі. Твої фотографії, які ти втратила, повну історію наших розмов в асі, якою так дорожив, мою фотокартку та подарунок який привіз з далеку… Ще на диску була інша історія з іншою людиною - це моя подруга з якою я обговорював важливі та серйозні питання. Я віддав повністю всю історію тобі не редагуючи, що ще раз підкреслює мою довіру та відкритість. Прочитавши її з початку і до кінця ти зрозумієш мій світогляд, ким я є і що для мене головне в житті, також зможеш прочитати про себе. Надіюсь та історія багато про мене розповість того що ти не знала і покаже як я насправді до тебе ставився, а я ставився кохаючи… Я вимістив цього листа на декількох форумах, нехай бачать люди, я їх не соромлюсь, нехай бачать як може бути в житті. Думаю що маю на це право, тим більше що я навіть не згадав твого імені це просто історія, історія простої молодої людини яка кохає до нестями попри всі перешкоди.
Я вважаю що перекреслити 6 місяців разом в один момент, а особливо зробивши це за допомогою смс – це не тільки не справедливо, але ще й підло та жорстоко. Я хочу одного – подивитись тобі в очі. Ми вчимось в одному закладі і живемо поруч, ми неодмінно зустрінемось. І я хочу побачити твої очі, куди ти їх тоді сховаєш? Що ти скажеш у відповідь на моє вітання? Головне твої очі, твої глибокі зелені очі в які я так закоханий…
Я пишаюсь тим що знав таку як ти, що ти дала мені змогу відчути що таке кохання хоч і такою дорогою ціною. Ти справжня жінка яка знає собі ціну, яка здатна завдати таких страждань за ради себе, яка здатна дати зрозуміти хто вона на справді і чого вона варта - я пишаюсь тим що знав тебе і для мене це велика честь. Але ти в водночас і мале підле дитя, яке не навчилось відрізняти почуттів, яке не може оцінити ту біль яку завдає і яке ховається від правди…
Кохання - вiчне почуття, а я кохаю...тому не зможу забути...мені хочеться віддати хоча б частину ласки та любові, яка мене переповнює...і щоб не відчувала ти , я відчуваю по -справжньому, доказ чого будеш бачити час від часу...аж доки в моєму серці не згасне це почуття до тебе. Якщо побачиш квітку на порозі свого дому, чи напис *Мур-р-р* де інде - згадай яке буде число…. І скоріш за все це буде 30,01- день коли я вперше тебе запросив, коли вперше взяв за ручку. І побачимо як довго проживе моє кохання без взаємності, із нестерпною болею яке триматиметься тільки на одних спогадах.
Кохаю тебе і не можу забути…
Запам’ятай ці слова: Де б ти не була і щоб ти не робила , яка б не була пора доби чи року і незалежно скільки часу пройде, навіть якщо пройдуть десятки років - Знай в світі є серце яке до тебе не байдуже, ти завжди проханий гість в моєму домі, ти завжди можеш розраховувати на допомогу від мене і я зроблю все що буде в моїх силах… Запам’ятай це і знай що скільки б часу не минуло ти завжди можеш на мене розраховувати… Знову сльоза впала..

Допишу слова з Біблії:
Любовь долготерпима и милосердна,
Любовь не завидует,
Любовь не превозноситься, не гордиться,
Любовь не ропщет, не мыслит зла,
Она не ищет выгоды и не бесчинствует,
Любовь не радуется неправде, но сорадуется истине и ведет к свету,
Любовь все покрывает и всегда, в любом проявлении благословенна…




Після розлуки з тобою я трішки змінився і скажу слова за якими я став жити… жити за ради тебе…:

А жизнь - только слово. Есть лишь любовь и есть смерть.
Смерть стоит того, чтобы жить, А любовь, стоит того, чтобы ждать....


P.S Твій Муркотунчик… Мур-р-р…
Bomber вне форума   Ответить с цитированием
#2
Старый c по Старый 30.08.2008, 18:55
Member
 
Регистрация: 14.07.2008
Сообщений: 28
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Мария21
По умолчанию

А можно по русски , а то я по украински не все слова понимаю
Мария21 вне форума   Ответить с цитированием
#3
Старый c по Старый 01.09.2008, 02:22
Junior Member
 
Регистрация: 28.08.2008
Сообщений: 6
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Bomber
По умолчанию

какие именно тебе слова не понятны?
Bomber вне форума   Ответить с цитированием
#4
Старый c по Старый 01.09.2008, 13:58
Member
 
Регистрация: 14.07.2008
Сообщений: 28
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Мария21
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Bomber
какие именно тебе слова не понятны?
почуття, уявити ,можливість,змінився,недовіра,вимагав-ні
Мария21 вне форума   Ответить с цитированием
#5
Старый c по Старый 01.09.2008, 17:43
Junior Member
 
Регистрация: 28.08.2008
Сообщений: 6
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Bomber
По умолчанию

чувства, представить, возможность, изменился, недоверие, требовал...

Теперь все ясно из крика моей души?
Bomber вне форума   Ответить с цитированием
#6
Старый c по Старый 24.09.2008, 01:35
Junior Member
 
Регистрация: 28.08.2008
Сообщений: 6
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Bomber
По умолчанию

На площади перед учебным корпусом в универе
Bomber вне форума   Ответить с цитированием
#7
Старый c по Старый 24.09.2008, 03:15
Member
 
Аватар для Штoрм
 
Регистрация: 01.05.2008
Сообщений: 1,292
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Штoрм
По умолчанию

BomberЕсли можно... ещё раз и по русски.
Можно по турецки... по курдски.....
__________________
Приходишь домой, варишь кофе, садишься в кресло и вокруг тишина... И каждый из нас сам выбирает, что это: Одиночество или Свобода.
Штoрм вне форума   Ответить с цитированием
#8
Старый c по Старый 31.10.2008, 00:49
Junior Member
 
Регистрация: 28.08.2008
Сообщений: 6
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Bomber
По умолчанию

Лекционная аудитория в ее универе
30.10.08
Bomber вне форума   Ответить с цитированием
#9
Старый c по Старый 31.10.2008, 20:46
Moderator
 
Аватар для Юки
 
Регистрация: 11.10.2008
Адрес: Москва
Сообщений: 12,477
Сказал(а) спасибо: 7
Поблагодарили 6 раз(а) в 6 сообщениях
Юки is on a distinguished road
По умолчанию

Это Муркотунчик в стадии осеннего обострения. Привет, братец :D
__________________
При звуках флейты теряет волю. (с)
Юки вне форума   Ответить с цитированием
#10
Старый c по Старый 04.12.2008, 00:48
Junior Member
 
Регистрация: 28.08.2008
Сообщений: 6
Сказал(а) спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
Bomber
По умолчанию

30.11
У порога её дома...


И запустил салют... красиво было...
Bomber вне форума   Ответить с цитированием
Ответ

Сообщение:
Опции


Опции темы
Опции просмотра

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Вкл.
Pingbacks are Вкл.
Refbacks are Выкл.


Здесь обсуждалось что-то подобное
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Жизнь с родителями - есть ли она??? Oksee Отношения с родителями и родными 61 03.08.2018 16:16
есть ли жизнь после развода??? Люлька28 Расставание 46 28.11.2014 23:44
Есть ли любовь? Безымянная Начало отношений 23 26.08.2013 10:59
Жизнь в одиночестве.. или на что только не пойдешь чтобы выжить! Анжелик Просьбы и объявления 3 31.05.2012 13:51
кто я для него? есть ли развитие отношений? и есть ли будущее у них? вспышка Начало отношений 5 28.03.2009 16:44



Текущее время: 07:14. Часовой пояс GMT +3.
Powered by vBulletin® Version 3.8.7
Copyright ©2000 - 2019, Jelsoft Enterprises Ltd.
Search Engine Optimization by vBSEO 3.5.0 RC2